Чи Поширюються Фейкові Новини Швидше, Ніж Правда? Інсайти з Соціальних Медіа та COVID-19

текст перекладу

Freepik: https://img.freepik.com/free-vector/person-reading-fake-news-newspaper23-2148506388.jpg_

I. Вступ

На сьогоднішній день люди можуть поширювати будь-яку інформацію через платформи соціальних медіа без автентифікації та відповідальності. Це призводить до поширення фейкових новин, дезінформації та спаму (Xu et al., 2019). Термін "фейкові новини" зазвичай використовується в соціальних мережах для опису вигаданих новин чи чуток (Vziatysheva, 2020). Цей термін також позначає сучасну форму онлайн-дезінформації (Vziatysheva, 2020). Крім того, він перетинається з іншими типами інформаційних порушень, такими як містифікація та дезінформація. Містифікація — це поширення хибної або оманливої інформації без наміру обманути людей, тоді як дезінформація — це навмисне поширення неправдивої інформації з метою обману (Lazer et al., 2018). Згідно зі статтею "Психологія фейкових новин" Гордона Пеннікука, люди вірять у фейкові новини через поєднання когнітивних обмежень, емоційних впливів і соціальних факторів. Причина цього полягає в тому, що багато хто з людей не володіє критичним мисленням і покладається на інтуїцію, а не на аналітичне міркування при оцінці інформації (Pennycook & Rand, 2021).

У моєму дослідницькому есе я намагатимусь відповісти на питання, "Чи поширюються фейкові новини швидше за правду?" Спочатку я опишу механізми, що діють при поширенні фейкових новин, а потім розгляну, як алгоритми соціальних медіа, психологічні фактори та людська поведінка впливають на це. Містифікація щодо COVID-19 використовується як кейс для аналізу типів фейкових новин, вивчення впливу фейкових новин на суспільство та вирішення етичних дилем щодо контролю над дезінформацією та балансуванням свободи слова з відповідальністю.

II. Методологія

Дизайн дослідження

Це дослідження використовує якісний підхід, щоб вивчити механізми, які пояснюють, чому фейкові новини поширюються так швидко порівняно з правдивою інформацією. Воно поєднує огляд літератури з аналізом кейсів, щоб оцінити як теоретичні, так і практичні аспекти терміну. Також дослідження дає глибоке розуміння алгоритмів соціальних медіа, психологічних факторів і суспільних наслідків.

Збір даних

• Огляд літератури: Для досягнення цієї мети було проведено огляд, щоб зібрати інформацію про механізми, психологічні аспекти та суспільні наслідки фейкових новин через наукові статті, книги та надійні звіти. Джерела були вибрані з баз даних, таких як ScienceDirect, PubMed і Google Scholar. Основні відомості були отримані з ключових досліджень, таких як роботи Vosoughi et al. (2018), Pennycook & Rand (2021) і Enders et al. (2020).
• Аналіз кейсів: Пандемія COVID-19 була обрана як кейс-стаді, оскільки вона має глобальний вплив і велику кількість неправдивої інформації в цей період.

Аналіз за допомогою теоретичних підходів

• Порівняльний аналіз: Для порівняння швидкості і охоплення фейкових новин та фактичної інформації були використані емпіричні дані з досліджень (наприклад, Vosoughi et al., 2018), з акцентом на відмінності у взаємодії користувачів.

Етичні аспекти

Це дослідження розглядає етичні дилеми, пов'язані з фейковими новинами:

• Обговорення балансу між свободою слова та необхідністю модерації контенту на платформах соціальних медіа.
• Використання тільки надійних даних з акредитованих, рецензованих джерел.
• Підкреслення ефектів неправдивої інформації на суспільство, особливо під час криз у галузі охорони здоров'я.

Обмеження

• Надійність даних: Це дослідження базується на вторинних даних; тому будь-яка упередженість під час оригінальних досліджень може бути присутньою в цьому.
• Фокус на соціальні медіа: Аналіз обмежено лише онлайн-платформами, без врахування інших джерел поширення фейкових новин.

III.

текст перекладу
Механізми поширення фейкових новин

Платформи соціальних медіа, такі як Facebook, Twitter та Instagram, стали основними джерелами доступу до новин, особливо серед молодшого покоління (Baptista & Gradim, 2020). Однак соціальні медіа також є причиною поширення фейкових новин в цифрову епоху. Цей розділ досліджує механізми поширення фейкових новин та те, що заохочує людей споживати і поширювати їх (Baptista & Gradim, 2020).

III.1 Алгоритми соціальних медіа та підсилення

Алгоритми соціальних медіа часто надають пріоритет публікаціям з високою взаємодією без перевірки їх точності. Недавні дослідження показали, що фейкові новини викликають сильніші емоційні реакції, що призводить до їх більш широкого поширення, ніж правдива інформація (Vosoughi et al., 2018). Вони стають вірусними завдяки рекомендаційним системам, які створюють «підсилювальні» камери, зміцнюючи переконання та упередження читачів, подаючи схожий контент (Bakshy et al., 2015). Наприклад, під час пандемії COVID-19 на платформах, таких як Facebook і Twitter, поширювалася містифікація про серйозні побічні ефекти нових вакцин (Cinelli et al., 2020). Це призводить до збільшення вагання щодо вакцинації. Це підсилення не було випадковим; воно сталося тому, що алгоритми здебільшого покладаються на поведінку користувачів і їх переваги для визначення того, який контент показувати (Cinelli et al., 2020). Як результат, неправдива інформація стала вірусною, перевищивши правдиву.

III.2 Психологічні фактори

Чому фейкові новини так привертають нашу увагу? І як це працює? Причина в тому, що фейкові новини містять новизну, несподівану інформацію або події (Barr, 2019). Новизна відіграє важливу роль на майже всіх етапах нейронної обробки. Коли ми бачимо однакову інформацію, наш мозок навчається, і нейронні реакції зменшуються, і немає винагороди за це (Barr, 2019). Натомість, коли ми стикаємося з ефектом новизни, ми приділяємо більше уваги чомусь новому або незвичайному і віримо, що це може якось нагородити нас (Barr, 2019).

Крім того, фейкові новини можуть апелювати до наших емоцій. Люди часто приймають рішення на основі почуттів, навіть не усвідомлюючи цього, бо вони покладаються на позитивний або негативний досвід щодо певних ситуацій (Barr, 2019). Цей процес відбувається набагато швидше за свідоме мислення, всього за 1/250 секунди (Barr, 2019). Це пояснює, чому фейкові новини часто отримують більше уваги, ніж фактичні новини. Коли ми бачимо несподівані або сенсаційні публікації в соціальних медіа, фейкові новини експлуатують природну реакцію нашого мозку на новизну та емоційну переконливість, і ми схильні помічати, поширювати і запам’ятовувати їх (Barr, 2019).

III.3 Людська поведінка проти ботів у поширенні

Іноді боти можуть поширювати фейкові новини в соціальних медіа. Автоматизовані акаунти створюються так, щоб виглядати як реальні акаунти, але насправді вони керуються ботом, призначеним для розповсюдження малодостовірної інформації (How Online Bots Spread Fake News, 2022). Зазвичай ці боти використовують популярні, але непов’язані хештеги, намагаючись стати вірусними в соціальних медіа. Хоча боти є ефективними інструментами для підсилення охоплення фейкових новин, їхній успіх часто залежить від поведінки реальних користувачів (How Online Bots Spread Fake News, 2022).

У дослідженні під назвою “Credulous User and Fake News: a Real Case Study on the Propagation in Twitter,” певні типи користувачів, які були визначені як «довірливі користувачі», більш схильні взаємодіяти з і поширювати дезінформацію (Balestrucci & Rocco, 2020). Ці користувачі вірять у фейкові новини і діляться ними в своїх мережах, що сприяє їхньому поширенню (Balestrucci & Rocco, 2020). Це показує, що боти ініціюють процес, а людська поведінка грає важливу роль у широкому поширенні фейкових новин (Balestrucci & Rocco, 2020).

IV. Кейсове дослідження: Містифікація щодо COVID-19 в соціальних медіа

Під час пандемії коронавірусної хвороби 2019 або COVID-19 люди ділилися новинами та своїм досвідом у соціальних мережах. Платформи соціальних медіа були переповнені контентом, що стосувався COVID-19, який було названо інфодемією (Gabarron et al., 2021).
текст перекладу
Однак фейкові новини про COVID-19 також поширювались, і це поставило під загрозу життя людей. Вони можуть відволікати людей від прийняття правильних заходів, що може призвести до поширення хвороби або інших проблем зі здоров'ям (Gabarron et al., 2021).

IV.1 Типи містифікації щодо COVID-19

Згідно з Таблицею 1, люди більше підтримують теорії змови щодо COVID-19, ніж містифікацію щодо лікування чи вакцин (Enders et al., 2020). Майже 30% населення підтримували думку про коронавірус, і що пов'язані з ним смерті були значно перебільшені з політичних цілей або що потужні групи створили вірус як біозброю (Enders et al., 2020). Крім того, один з чотирьох осіб вірить, що пандемія була використана як стратегія для примусового введення небезпечної і непотрібної вакцини, що викликає занепокоєння щодо вагання вакцинації серед людей (Enders et al., 2020). Приблизно 20% людей вважають, що пандемія — це лише прикриття для встановлення відслідковувальних пристроїв у наших тілах, однак теорії про Біла Гейтса як організатора пандемії та технології 5G отримали меншу підтримку, 13% і 11% відповідно (Enders et al., 2020).

З іншого боку, медична дезінформація отримала ще меншу підтримку. Міфи про ін'єкції дезінфектантів, неефективність передачі COVID-19 в жаркому та вологому кліматі та гідроксихлорохін як ліки вірять 12%, 18% і 18% населення відповідно (Enders et al., 2020). Очевидно, що теорії змови є найбільш популярними, оскільки вони більш абстрактні, ніж медична дезінформація (Enders et al., 2020).

Источник: Harvard Kennedy School Misinformation Review, 2020

IV.2 Вагання щодо вакцинації та пом'якшення онлайн-дезінформації

Онлайн-дезінформація може впливати на ставлення та поведінку людей щодо вакцинації від COVID-19, і це було названо «другою пандемією» (Garett & Young, 2021). Наприклад, опитування серед дорослих про вакцинацію проти COVID-19 показало небажання робити це (Garett & Young, 2021). Згідно з доповіддю CCDH, лише один із шести британців готовий вакцинуватися, а близько 40% американців заявили, що відмовляться від вакцини (Garett & Young, 2021). Рандомізоване контрольоване дослідження показало, що люди, які переглядали оманливі пости в соціальних мережах про коронавірус, були менш схильні до вакцинації порівняно з тими, хто переглядав точну інформацію (Garett & Young, 2021).

Корекція онлайн-дезінформації можливе, і її слід здійснити якомога швидше, щоб запобігти укоріненню хибних думок (Garett & Young, 2021). Експерти з охорони здоров'я можуть зупинити поширення фейкових новин про COVID-19, активно беручи участь у соціальних медіа та громадських форумах (Garett & Young, 2021). Вони можуть змінювати погляди людей та виправляти дезінформацію, використовуючи мову, яка зрозуміла для тих, хто сумнівається щодо вакцинації (Garett & Young, 2021). Крім того, дослідники працюють над новими підходами до боротьби з фейковими новинами в Інтернеті. Наприклад, Хоссейн та його колеги розробили моделі ШІ для виявлення онлайн-дезінформації (Garett & Young, 2021).

V. Соціальні наслідки та етичні аспекти

Зростання фейкових новин у соціальних медіа має серйозні наслідки для нашого суспільства, такі як розкол суспільства та втрата публічної довіри. Це піднімає етичні питання про те, як балансувати між захистом основних свобод і запобіганням шкоді від фейкових новин. Цей розділ описує динаміку фейкових новин проти правди та етичну відповідальність платформ і користувачів щодо пом'якшення їхнього впливу.

V.1 Фейкові новини проти правди: Що поширюється швидше?

Швидке поширення фейкових новин порівняно з перевіреною інформацією ставить значні проблеми для єдності суспільства та цілісності публічної думки. Дослідження Vosoughi, Roy та Aral (2018) проаналізувало близько 126 тис. каскадів Twitter і виявило, що фальшиві новини мають на 70% більшу ймовірність бути поділеними, ніж правдиві новини.
текст перекладу
Окрім того, дезінформація досягає 1,5 тис. користувачів у шість разів швидше, ніж правдива інформація. Це зазвичай відбувається в політичних новинах, де фальшиві історії або події поширюються швидше та ширше, ніж в інших категоріях (Vosoughi et al., 2018b). Як згадано в розділі “Механізми поширення фейкових новин”, новизна та емоційний вплив фейкових новин є причинами прискореного поширення, оскільки люди частіше діляться сенсаційним контентом у соціальних медіа (Vosoughi et al., 2018b).

V.2 Етичні дилеми в контролі фейкових новин

Платформи соціальних медіа повинні підтримувати баланс між правом на свободу слова та видаленням проблемного контенту. Це допомагає підвищити довіру користувачів при модерації онлайн-контенту (Stewart, 2021). Щоб знайти цей баланс, платформи соціальних медіа повинні визначити, які проблеми вони хочуть вирішити, і обґрунтування своїх рішень щодо конкретних новин (Stewart, 2021). Крім того, державні регулятори повинні узгодити, за який контент платформи соціальних медіа несуть відповідальність за модерацію (Stewart, 2021). Однак, якщо онлайн-платформи надають пріоритет перевірці фактів перед тим, що користувачі вважають необхідним, користувачі можуть сприймати модерацію контенту як неетичну цензуру, що може призвести до недовіри (Stewart, 2021).

Перш ніж звертатися до фейкових новин, є кілька кроків, які потрібно зробити. По-перше, фактчекери повинні відрізняти правдивий контент від хибного контенту, який поширювався навмисно, та справжньої оманливої інформації [22]. По-друге, потрібно визначити наміри авторів (Stewart, 2021). Однак складно відрізнити автора дезінформації від автора інформації, що не мала на меті обманювати чи вводити в оману (Stewart, 2021). Нарешті, фактчекери визначають, який контент найбільше ймовірно вводить в оману аудиторію (Stewart, 2021).

Є кілька способів вирішення цієї проблеми. Це включає використання різноманітної команди фактчекерів для перевірки рішень про маркування, обмеження масштабу проєкту, щоб рішення про маркування приймали експерти у відповідній галузі, або підвищення прозорості платформи (Stewart, 2021). Незалежно від заходів, що вживаються для маркування контенту як фейкового чи правдивого, упередженість буде присутня, і деякі люди можуть вважати це прийнятним, а інші — ні (Stewart, 2021).

Висновок

Поширення фейкових новин у соціальних медіа створює серйозні проблеми для сучасного суспільства. Воно також впливає на громадську думку, підриває довіру та поглиблює соціальні поділи. З мого аналізу очевидно, що механізми, які сприяють швидкому поширенню фейкових новин, глибоко закорінені в алгоритмах соціальних медіа, психологічних тенденціях і людській поведінці. Кейсові дослідження, такі як дезінформація про COVID-19, підкреслюють наслідки цього явища, включаючи вагання щодо вакцинації та ризики для громадського здоров'я.

Незважаючи на етичні дилеми, боротьба з фейковими новинами вимагає комплексного підходу. Ефективні рішення включають підвищення прозорості платформи, впровадження інструментів штучного інтелекту для виявлення дезінформації та розвиток критичного мислення серед користувачів. Коротше кажучи, боротьба з поширенням фейкових новин вимагає співпраці між урядами, платформами соціальних медіа для створення більш обізнаної цифрової екосистеми.

Джерела

Статті в журналах

• Bakshy, E., Messing, S., & Adamic, L. A. (2015). Exposure to ideologically diverse news and opinion on Facebook. Science, 348(6239), 1130–1132. https://doi.org/10.1126/science.aaa1160
• Baptista, J. P., & Gradim, A. (2020). Understanding Fake news Consumption: A review. Social Sciences, 9(10), 185. https://doi.org/10.3390/socsci9100185
• Cinelli, M., Quattrociocchi, W., Galeazzi, A., Valensise, C. M., Brugnoli, E., Schmidt, A. L., Zola, P., Zollo, F., & Scala, A. (2020). The COVID-19 social media infodemic. Scientific Reports, 10(1).
  текст перекладу
  https://doi.org/10.1038/s41598-020-73510-5
• Enders, A. M., Uscinski, J. E., Klofstad, C., & Stoler, J. (2020). Різні форми дезінформації щодо COVID-19 та їхні наслідки. Harvard Kennedy School: Misinformation Review. https://doi.org/10.37016/mr-2020-48
• Gabarron, E., Oyeyemi, S. O., & Wynn, R. (2021). Дезінформація про COVID-19 в соціальних медіа: систематичний огляд. Bulletin of the World Health Organization, 99(6), 455–463A. https://doi.org/10.2471/blt.20.276782
• Garett, R., & Young, S. D. (2021). Онлайн-дезінформація та вагання щодо вакцин. Translational Behavioral Medicine, 11(12), 2194–2199. https://doi.org/10.1093/tbm/ibab128
• Lazer, D. M. J., Baum, M. A., Benkler, Y., Berinsky, A. J., Greenhill, K. M., Menczer, F., Metzger, M. J., Nyhan, B., Pennycook, G., Rothschild, D., Schudson, M., Sloman, S. A., Sunstein, C. R., Thorson, E. A., Watts, D. J., & Zittrain, J. L. (2018). Наука про фейкові новини. Science, 359(6380), 1094–1096. https://doi.org/10.1126/science.aao2998
• Pennycook, G., & Rand, D. G. (2021). Психологія фейкових новин. Trends in Cognitive Sciences, 25(5), 388–402. https://doi.org/10.1016/j.tics.2021.02.007
• Stewart, E. (2021). Виявлення фейкових новин: Дві проблеми модерації контенту. Philosophy & Technology, 34(4), 923–940. https://doi.org/10.1007/s13347-021-00442-x
• Vosoughi, S., Roy, D., & Aral, S. (2018a). Поширення правдивих і фальшивих новин в Інтернеті. Science, 359(6380), 1146–1151. https://doi.org/10.1126/science.aap9559
• Vosoughi, S., Roy, D., & Aral, S. (2018b). Поширення правдивих і фальшивих новин в Інтернеті. Science, 359(6380), 1146–1151. https://doi.org/10.1126/science.aap9559
• Vziatysheva, V. (2020). Як фейкові новини поширюються в Інтернеті? International Journal of Media and Information Literacy, 5(2). https://doi.org/10.13187/ijmil.2020.2.217
• Xu, K., Wang, F., Wang, H., & Yang, B. (2019). Виявлення фейкових новин в онлайн-соціальних мережах через репутацію доменів та розуміння контенту. Tsinghua Science & Technology, 25(1), 20–27. https://doi.org/10.26599/tst.2018.9010139

Веб-сторінки

• Balestrucci, A., & Rocco, D. N. (2020, May 7). Довірливі користувачі та фейкові новини: реальне кейс-дослідження поширення в Twitter. arXiv.org. https://arxiv.org/abs/2005.03550
• Barr, R. A. (2019, November 21). Galaxy brain: Нейронаука того, як фейкові новини привертають нашу увагу, створюють хибні спогади та апелюють до наших емоцій. Nieman Lab. https://www.niemanlab.org/2019/11/galaxy-brain-the-neuroscience-of-how-fake-news-grabs-our-attention-produces-false-memories-and-appeals-to-our-emotions/?utm_source=chatgpt.com
• How online bots spread fake news. (2022, April 3). Young Scot. https://young.scot/get-informed/ysdigiknow-fake-news-bots/

Перекладено з: Do Fake News Travel Faster Than the Truth? Insights from Social Media and COVID-19