Спершу зрозуміємо, чому нам потрібен gitops чи будь-який контроль версій.
У сучасній розробці програмного забезпечення зазвичай використовуються хмарні архітектури.
Kubernetes, провідна платформа оркестрації контейнерів, є важливим елементом таких застосунків. Однак традиційні методи розгортання, що сильно залежать від ручних скриптів та CI/CD pipeline, мали низку проблем:
Несумісність конфігурацій: Ручне керування розгортаннями призводило до несумісних конфігурацій у різних середовищах, що викликало непередбачувану поведінку.
Відхилення від конфігурації: Різниця між бажаним станом застосунку та його фактичним станом зростала, підвищуючи ризик помилок і несумісностей.
Людські помилки: Ручні налаштування були схильні до помилок, що призводило до потенційних вразливостей безпеки та операційних проблем.
Обмежена відстежуваність: Відслідковувати зміни в інфраструктурі та знаходити корінь проблеми було складно.
Складність відкату: Повернення змін і відновлення після невдалих розгортань були складним і трудомістким процесом.
Ці проблеми вимагали більш надійного і стійкого підходу до розгортання та управління хмарними застосунками. Саме тут на допомогу приходить GitOps як наступна еволюція.
Що таке GitOps?
GitOps — це операційна модель, яка використовує Git, всесвітньо популярну систему контролю версій, для управління та автоматизації всього життєвого циклу хмарних застосунків.
- Інфраструктура як код (Infrastructure as Code): зберігання всіх конфігурацій застосунків, визначень інфраструктури та навіть операційних процедур у репозиторіях Git дозволяє розробникам автоматизувати розгортання і забезпечити відповідність середовищ для розробки, тестування та продакшн.
- Поліпшення співпраці: GitOps забезпечує єдине джерело правди для всіх конфігурацій інфраструктури та застосунків, що покращує співпрацю всередині команд розробників.
- Швидкий відкат: полегшується відкат до попередніх конфігурацій у разі виникнення проблем.
- Збільшена гнучкість: швидка реакція на зміни та впевнене розгортання оновлень.
Підхід, орієнтований на розробників:
GitOps ідеально підходить до робочого процесу розробників, використовуючи інструменти та практики, з якими розробники вже знайомі. Розширюючи використання Git для управління інфраструктурою, GitOps спрощує процес розгортання та дозволяє розробникам брати на себе відповідальність за весь життєвий цикл застосунку.
Ключові переваги GitOps:
Збільшена ефективність: Автоматизація рутинних завдань дозволяє розробникам зосередитись на інноваціях.
Поліпшена надійність: Зменшується ймовірність людських помилок, що забезпечує стабільніші розгортання.
Поліпшення співпраці та координації: Покращує комунікацію між розробниками всередині команд та з іншими підрозділами.
Покращена спостережуваність: Всі зміни реєструються, що дозволяє швидко виявляти та виправляти проблеми.
GitOps — це не просто стратегія розгортання; це культурна зміна, яка дає можливість розробникам взяти на себе відповідальність за весь життєвий цикл застосунку — від розробки до продакшн. Приймаючи GitOps, організації можуть досягти швидших, надійніших і ефективніших розгортань, що зрештою пришвидшить вихід на ринок.
Принципи GitOps.
Як свідчить сама назва, GitOps стосується автоматизації операційних завдань та процесів на основі декларативного стану, що зберігається в Git.
Існує чотири основні принципи GitOps.
Два підходи, що використовують Git як засіб керування декларативним станом, і два підходи до автоматизації операційних завдань та процесів, основаних на цьому стані.
Чотири основні принципи GitOps:
Декларативна конфігурація: Замість того, щоб використовувати імперативні команди, GitOps акцентує увагу на оголошенні бажаного стану системи в декларативних конфігураціях, які зберігаються в Git-репозиторії. Це включає інфраструктуру як код (Infrastructure as Code), конфігурації застосунків і манифести розгортань.
Версійність: Функції контролю версій, що надаються Git, включають всю історію, що полегшує аудит і робить процес відкату простим, тим самим створюючи культуру співпраці.
Автоматизація бажаного стану: GitOps використовує автоматизовані процеси для примусового приведення фактичного стану кластера до бажаного, визначеного в Git. Є спеціалізовані агенти, такі як ArgoCD і Flux, які спостерігають за змінами в Git-репозиторіях і автоматично застосовують їх до Kubernetes-кластера.
Безперервне узгодження: Агенти GitOps постійно моніторять кластер і порівнюють його поточний стан з бажаним станом, визначеним у Git. Цей процес безперервного узгодження гарантує, що кластер завжди відображає необхідну конфігурацію і автоматично виправляє будь-які відхилення.
Стратегії розгортання GitOps: Push проти Pull
GitOps має два основних підходи до розгортання: push і pull.
Розгортання на основі Push
Механізм: Зміни в конфігураціях інфраструктури пушаться до Git-репозиторію. Ці зміни спричиняють ланцюгову реакцію автоматизованих кроків, які можуть бути визначені в CI/CD pipeline, що, своєю чергою, пушить нову конфігурацію в цільове середовище.
Переваги: Добре узгоджено з традиційними CI/CD робочими процесами, використовує знайомі інструменти та процеси.
Розгортання на основі Pull
Механізм: Зміни фіксуються в Git-репозиторії. Спеціалізований інструмент, такий як Argo CD, постійно стежить за репозиторієм на наявність оновлень. Як тільки він виявляє зміни, Argo CD автоматично забирає останню конфігурацію і застосовує її до цільового середовища.
Основні переваги:
Безперервне узгодження: Argo CD активно моніторить стан кластера, щоб гарантувати, що бажаний стан, визначений у Git, завжди застосовується.
Автозцілення: Автоматично відновлює будь-які ручні зміни або відхилення від бажаного стану, зберігаючи постійну відповідність.
Git як єдине джерело правди: Підсилює основний принцип GitOps, роблячи Git авторитетним джерелом для всіх конфігурацій інфраструктури.
Іншими словами:
Розгортання на основі Push ініціює зміни всередині CI/CD pipeline.
Розгортання на основі Pull залежить від агентів, таких як Argo CD, які активно моніторять та синхронізують кластер з Git-репозиторієм.
Обидва підходи можуть бути ефективними, але розгортання на основі Pull, за допомогою таких інструментів, як Argo CD, часто забезпечують більшу стабільність, зручність для обслуговування та дотримання принципів GitOps.
Основна різниця між стратегіями розгортання Push і Pull полягає в ініціаторі процесу розгортання. У випадку Push, ви ініціюєте процес, тоді як у випадку Pull процес ініціює інфраструктура.
Існує багато інструментів GitOps на ринку:
Висновок:
GitOps — це підхід до управління та розгортання хмарних застосунків, що використовує Git як єдине джерело правди для всіх конфігурацій інфраструктури та застосунків.
GitOps надає командам розробників:
Розгортання з контролем версій: Плавні та підзвітні розгортання.
Автоматизоване безперервне розгортання: Прискорення циклів доставки програмного забезпечення.
Інфраструктура як код (Infrastructure as Code): Декларативне та відтворюване управління інфраструктурою.
Для інженерів платформ GitOps пропонує:
Автоматичні оновлення конфігурацій: Управління інфраструктурою стає менш ручним і більш прямолінійним.
Поліпшена видимість кластера: Це дозволяє краще здійснювати моніторинг і усунення неполадок.
Краща безпека та відповідність вимогам: Оскільки конфігурації інфраструктури відповідають визначеним політикам.
GitOps для адміністраторів Kubernetes:
Спрощене управління життєвим циклом кластера: Створення, масштабування та обслуговування Kubernetes-кластерів.
Мультимодульні розгортання в хмарах: Узгоджене та ефективне розгортання у різних хмарних середовищах.
Незмінна інфраструктура: Просування використання незмінної інфраструктури для кращої стабільності та безпеки.
У сутності, GitOps дає змогу організації впроваджувати швидші, надійніші та більш безпечні розгортання, сприяючи при цьому співпраці та ефективності в розробці. Це великий крок уперед у еволюції хмарних операцій.
Дякую за прочитання! Якщо цей пост був корисним, не соромтеся зв’язатися зі мною в LinkedIn 💼 або слідкуйте за мною в Twitter 🐦 для отримання додаткових інсайтів щодо Kubernetes та хмарних технологій. 🚀.
Перекладено з: Why GitOps is the Next Big Thing in DevOps !