Порівняльна структура: Монолітні застосунки проти Мікросервісів
Ймовірно, під час вашої кар'єри як розробника або ентузіаста технологій, ви вже стикалися з концепціями монолітних застосунків та застосунків на основі мікросервісів. Але чи замислювалися ви над тим, як вибір між цими двома підходами може безпосередньо вплинути на ефективність вашого бізнесу?
Передусім, у чому різниця між ними?
Перш ніж зрозуміти, як використовувати ці підходи та їх вплив на вибір, важливо розібратися в різниці між цими двома типами застосунків.
Монолітні Застосунки
Концепція монолітних застосунків передбачає системи, де весь код, необхідний для надання послуг, централізований в одному застосунку. Це включає бекенд, фронтенд, бізнес-логіку, аутентифікацію та доступ до бази даних, все інтегровано в одну єдину одиницю.
Як практичний приклад, давайте розглянемо два широко використовуваних фреймворки: Laravel (фреймворк PHP) та Vue.js (фреймворк JavaScript). Laravel, наприклад, дозволяє реалізувати повний застосунок в одному сервісі, використовуючи архітектуру MVC (Model-View-Controller), де:
- Model відповідає за запити та обробку даних;
- Controller реалізує логіку системи;
- І View відповідає за відображення інформації користувачеві.
Переваги:
Монолітні застосунки, які з'явилися до популяризації мікросервісів, мають кілька важливих переваг. Одна з них — це централізація коду, що полегшує підтримку та зменшує початкову складність проекту. Інша перевага — менший поріг входу, що робить цей підхід ідеальним для початківців або менших команд. Також монолітні застосунки вигідно вирізняються через простоту розгортання та хостингу, оскільки мають одну точку впровадження, що спрощує керування. Ці характеристики роблять монолітні застосунки особливо корисними для перевірки MVP (мінімальних життєздатних продуктів) та для менших проектів, де простота є важливим фактором.
Недоліки:
Попри переваги, монолітні застосунки мають значні обмеження. Одним з основних недоліків є низька масштабованість через взаємозалежність компонентів, що ускладнює розподіл частин системи. Крім того, великі компанії стикаються з труднощами у розподілі відповідальності серед команд, оскільки все глибоко взаємопов'язане. І нарешті, є пережитковість, оскільки, хоча вони все ще корисні в багатьох випадках, монолітні системи часто вважаються застарілими в ситуаціях, де потрібна висока масштабованість і гнучкість.
Застосунки на основі Мікросервісів
Мікросервіси є сучасним підходом, який широко використовується великими технологічними компаніями. У цій моделі система поділяється на менші та незалежні частини, де кожен сервіс відповідає за певну функціональність і може бути масштабований або розроблений окремо.
Наприклад, замість створення монолітного застосунку, ми можемо поділити відповідальність між Laravel (для створення API RESTful на бекенді) та Vue.js (для відображення даних на фронтенді). У цьому випадку, Laravel все ще використовує шаблон MVC, але з акцентом на надання відповідей у форматі JSON або подібному, передаючи відповідальність за відображення інтерфейсу Vue.js. Таким чином, кожна частина системи працює незалежно, співпрацюючи для створення більшої та модульної системи.
Переваги:
Використання мікросервісів дозволяє будувати більш різноманітні системи з більшою можливістю розширення та масштабування.
Вислів "розділяй, щоб завоювати" чудово підходить до цієї моделі, адже вона дає можливість розробникам ефективніше управляти ресурсами та витратами, а також відкриває нові можливості для надання послуг.
Ще однією великою перевагою, особливо для великих компаній, є можливість співпраці між командами та професіоналами, кожен з яких зосереджений на певних частинах проекту. Такий підхід полегшує розробку великих масштабів і сприяє інтеграції різних компонентів структуровано. Як результат, системи стають простішими для масштабування та керування, з більшою гнучкістю і мобільністю.
Недоліки
Хоча поділ на мікросервіси дає більше контролю над кожною частиною системи, він також приносить додаткові труднощі, такі як необхідність управляти хостингом, виконувати незалежне розгортання для кожного сервісу та вирішувати проблеми інтеграції між ними. Це може призвести до збільшення операційних витрат і вимагати більш складного керування. Крім того, більша фрагментація може потребувати специфічних інструментів і більше зусиль для моніторингу та підтримки системи в цілому.
Але чи підходить це для всього?
Відповідь: ні! Хоча мікросервіси широко використовуються і високо цінуються на сучасному ринку, вони не є найкращим вибором для всіх типів застосунків. Прикладом, де вони можуть бути неідеальними, є розробка White Label застосунків, які повинні обслуговувати кількох клієнтів або домени з персоналізованими досвідами.
Такий тип застосунку вимагає специфічних перевірок, таких як ідентифікація домену, який відвідує користувач, та визначення, які дані або функціональність показувати. Хоча мікросервіси технічно дозволяють це, архітектура може стати складнішою і схильною до проблем інтеграції та консистентності.
Практичний приклад
Уявімо, що ви розробляєте White Label застосунок, використовуючи Laravel на бекенді та Vue.js на фронтенді. Спочатку система повинна визначити, який домен відвідує користувач, і здійснити перевірки, щоб отримати специфічну інформацію для "tenant" (модель, яка використовується в багатокористувацьких системах).
Проблема виникає, коли застосунок дотримується стандарту SPA (Single Page Application), як це часто буває з Vue.js. У цьому випадку генерується лише одна сторінка під час побудови, що означає, що для всіх доменів існує одна база. Така структура вимагає, щоб фронтенд самостійно визначав домен і робив запити до API для отримання необхідних даних.
Це може призвести до таких проблем:
- Перевантаження фронтенду, який накопичує відповідальності, що повинні були бути на бекенді.
- Ризики несумісності в комунікації між фронтендом і мікросервісами.
- Більша складність у керуванні кількома доменами і перевіркою даних.
Чому монолітний застосунок може бути кращим?
Для White Label застосунків, де важливо забезпечити консистентну інтеграцію і спростити бізнес-логіку, монолітні застосунки можуть бути більш підходящими. На відміну від мікросервісів, моноліт централізує логіку аутентифікації та управління даними в одному системі, що робить простішими:
- Перевірку відвіданого домену.
- Управління кількома клієнтами та їх персоналізаціями.
- Забезпечення надійного та єдиного завантаження даних.
Хоча мікросервіси досягли великих успіхів у сценаріях великого масштабу та високої гнучкості, монолітні застосунки виділяються в ситуаціях, де простота, пряма інтеграція та консистентність є важливішими.
Що ж робити?
Слово, яке найкраще описує світ комп'ютерних технологій, без сумніву: залежить. Кожне рішення повинно бути проаналізоване з урахуванням специфічних потреб вашого бізнесу.
Однак існує концепція, яка може бути важливою для успіху ваших застосунків: MVP (Minimum Viable Product).
Зосередження на створенні маленьких, постійних поставок, пріоритезуючи основне, є більш продуктивним, ніж будувати застосунок, який з самого початку намагається бути повністю масштабованим. Це може призвести до надмірно складної системи, яка не задовольняє основні вимоги.
Згідно з Мартіном Фаулером, відомим лектором і автором у сфері архітектури програмного забезпечення, найкращий шлях почати з мікросервісів — це насправді почати проект як монолітний застосунок. Ідея полягає в тому, щоб поступово розширювати систему у міру виникнення нових вимог. Такий підхід дозволяє простіше і ефективніше розвивати проект на початку, не ускладнюючи процес передчасним розподілом обов'язків.
Ось зображення, що ілюструє цей концепт:
Monolith First — Мартін Фаулер
Що слід врахувати перед початком проекту
Перед тим, як обрати архітектуру вашої системи, дуже важливо зрозуміти цілі проекту та його реальні потреби. Мікросервіси, хоча й сучасні та високомаcштабовані, мають певні виклики:
- Більші витрати та складність: Оскільки мікросервіси вимагають більше запитів між сервісами, операційні витрати можуть бути вищими.
- Управління кількома сервісами: Кожен мікросервіс потребує незалежного розгортання, моніторингу та обслуговування, що вимагає більше зусиль.
З іншого боку, монолітні застосунки пропонують кілька важливих початкових переваг:
- Низькі витрати на інфраструктуру: Все централізовано, що зменшує витрати на хостинг і комунікацію.
- Швидка та спрощена розробка: Ідеально підходить для MVP, дозволяючи ефективно перевіряти ідеї.
Проте важливо зазначити, що з ростом застосунку та збільшенням складності його вимог мікросервіси можуть стати природним вибором для покращення масштабованості, гнучкості та підтримки.
Висновок
Починаючи проект, зосередьтеся на простоті та фокусуйтесь на вирішенні реальних проблем бізнесу. Почніть з основ, розширюйте за потребою та обирайте архітектуру, яка найкраще відповідає поточним вимогам, не забуваючи при цьому планувати майбутню масштабованість. Пам'ятайте: немає єдиного рішення для всіх випадків, але є підхід, який найкраще підходить до вашого сценарію.
Тобто, перед початком проекту добре обміркуйте, чого він насправді прагне досягти, щоб уникнути проблем з погано спроектованими архітектурами!
Джерела
Якщо ви хочете поглибити свої знання з цієї теми, ознайомтесь з наступними матеріалами:
- Стаття: Порівняння між монолітною архітектурою та архітектурою мікросервісів
- Стаття: Monolith First, Мартін Фаулер
- Сайт: Архітектурні стандарти — Просте програмне забезпечення
Ці матеріали дають більш глибоке та практичне розуміння теми, допомагаючи вибрати ідеальну архітектуру для вашого проекту.
Якщо ви дійшли до цього!
Дякую, що витратили час на читання цього тексту!
Якщо хочете дізнатися більше про мою роботу, можете поглянути на мій профіль на GitHub/Behance або слідкувати за моїми публікаціями в LinkedIn.
Якщо хочете поспілкуватися або обмінятися ідеями, напишіть мені на електронну пошту [email protected]. Я буду радий відповісти!
До зустрічі!
Перекладено з: Monolítica ou Microsserviços: Qual a Arquitetura Ideal para o Seu Projeto?