Зберігаючі пристрої, які ми бачимо навколо, такі як жорсткі диски, флешки, SSD, SD карти тощо, просто зберігають інформацію у вигляді патернів 0 та 1. Вони не мають інтелекту, що дозволяє їм визначати, як дані, які вони отримують, будуть зберігатися.
Як же тоді операційна система (ОС) знає, де шукати потрібні нам дані? Одне з рішень, яке спадає на думку, — це подорожувати або пройти через пристрій зберігання, поки ОС не знайде потрібні дані. Але це зовсім неефективний спосіб. Уявіть, що потрібно кожного разу подорожувати до місця зберігання даних, коли вони необхідні.
Проблеми на цьому не закінчуються. Якщо в нас немає механізму, щоб знати, яка частина пристрою зберігання вже містить дані, і ми намагаємось записати нові дані на пристрій, ми значно більше ризикуємо перезаписати існуючі дані. Це відбувається через те, що ми точно не знаємо, де ОС почала заповнювати пам'ять і де вона закінчиться.
Наступна серйозна проблема полягає в тому, що ваші дані зовсім не захищені. Кожен, хто має доступ до ваших пристроїв зберігання, може прочитати все, що вони містять. Щоб вирішити ці серйозні проблеми, забезпечити кращий контроль над пристроями зберігання та ефективно використовувати такі пристрої, були винайдені файлові системи.
Файлова система сама по собі є програмним шаром на комп'ютері, який організовує та керує даними, що зберігаються на пристроях зберігання.
Технологічний прогрес постійно пропонує нам кращі файлові системи. Від файлової системи, розробленої у 1977 році, яка могла використовувати лише 200 МБ пам'яті та не мала функцій безпеки, до сучасних файлових систем, таких як NTFS, APFS, EXT4 тощо, можна побачити величезні покращення. Ці сучасні файлові системи забезпечують безпеку та зберігання даних, а також боротьбу з їх пошкодженням, що є значним покращенням. І цікава частина цього полягає в тому, що ці покращення ніколи не припиняться.
Перекладено з: Why do we even need File System?