Пор Тіаго Рейес Брінацца

Django часто хвалять як один з найповніших і найпотужніших веб-фреймворків для розробки на Python. Однак, незважаючи на свою популярність, він не завжди є найкращим вибором для всіх проектів. У цій статті я представляю критичний аналіз, що зосереджується виключно на мінусах використання Django, виділяючи його обмеження, перевантаження та складності, які можуть зробити його менш привабливим варіантом у певних ситуаціях.

1. Перевантаження ресурсів сервера

Django — це важкий фреймворк, який містить багато вбудованих функцій, що, хоча й зручні, можуть бути непотрібними для простих застосунків. Кожен запит до сервера завантажує значну кількість middleware та абстракцій, що збільшує час відгуку та використання ресурсів, таких як процесор та пам'ять. Це перевантаження може стати проблемою, особливо для невеликих проектів або серверів з обмеженими ресурсами.

2. Невиправдана складність для простих проектів

Django слідує принципу «Batteries Included» (Батарейки включені), тобто надає інтегровані рішення для майже всіх аспектів веб-розробки. Хоча це корисно для великих проектів, може додавати невиправдану складність для менших проектів. Такі функціональності, як ORM (Object-Relational Mapping — об'єктно-реляційне відображення) та інтегрована система аутентифікації, є надто потужними для застосунків, які можна було б вирішити за допомогою легших рішень, таких як Flask або навіть чистий Python-код.

3. Висока крива навчання

Попри детальну документацію, Django може здатися складним для початківців. Його жорстко визначена структура з обов'язковими папками та файлами вимагає попереднього знання таких просунутих концепцій, як ORM, middleware та маршрутизація. Це може відлякувати нових розробників або збільшити час, необхідний команді для адаптації до фреймворка.

4. Складнощі персоналізації

Хоча Django пропонує багато готових функцій, вихід за межі стандарту може бути складним. Жорстка структура фреймворка ускладнює персоналізацію певних аспектів без значних труднощів. Наприклад, зміна поведінки ORM, щоб відповідати специфічним вимогам, або інтеграція нереляційної бази даних, такої як MongoDB, може вимагати не інтуїтивно зрозумілих рішень або навіть хаків.

5. Орієнтація на монолітні застосунки

Django спроектований з урахуванням монолітної архітектури, що може бути недоліком в сучасних умовах, коли архітектури на основі мікросервісів стають стандартом. Хоча можливо використовувати Django в середовищі мікросервісів, така адаптація не є природною та може спричинити непотрібні ускладнення.

6. Залежність від внутрішніх компонентів

Тісна інтеграція між внутрішніми компонентами Django є двосічним мечем. Хоча ця інтеграція пропонує простоту в багатьох випадках, вона також створює залежність, що може ускладнити заміну окремих частин системи. Наприклад, замінити ORM Django на більш легке або ефективне рішення може бути складним завданням і в багатьох випадках не варте зусиль.

7. Оновлення та зворотна сумісність

Попри регулярні оновлення Django, деякі з цих оновлень можуть зламати існуючі функціональності, змушуючи розробників виправляти або переписувати значну частину їхнього коду. Відсутність зворотної сумісності може бути проблемою для менших команд або проектів, які не можуть виділити багато часу на підтримку.

8. Розмір проекту та залежності

Проекти Django зазвичай мають багато залежностей, навіть якщо не всі з них є необхідними для обсягу проекту.
Isso pode resultar em aplicações maiores e mais lentas, dificultando o gerenciamento e aumentando o risco de vulnerabilidades de segurança devido a dependências desatualizadas ou não utilizadas.

Заключні міркування

Хоча Django має численні переваги, такі як швидкість розробки повних і безпечних застосунків, він не є універсальним рішенням. Мінуси, згадані в цій статті, демонструють, що фреймворк може бути непридатним для певних контекстів, особливо для малих, простих проектів або тих, що вимагають великої гнучкості та контролю. Вибір Django повинен ґрунтуватися на ретельному аналізі потреб проекту та обмежень фреймворка.

Тіаго Рейес Брінацца

Перекладено з: Os Contras de Usar Django: Uma Análise Crítica