Джерело: Техніки впровадження зворотних викликів у Java: приклади коду та результати

1. Розуміння зворотних викликів у Java

Зворотні виклики в Java використовуються для обробки подій або дій після завершення певного завдання. Вони особливо корисні в асинхронному програмуванні, де такі завдання, як операції з файлами, мережеві запити або обчислення, що займають багато часу, виконуються у фоновому режимі, і головний потік повинен бути сповіщений про їх завершення.

1.1 Що таке зворотний виклик?

Зворотний виклик — це метод, який передається як аргумент до іншого методу. Цей метод викликається, коли операція завершена.
У Java зворотні виклики часто реалізуються за допомогою інтерфейсів або виразів лямбда.

Приклад:

interface Callback {  
 void onComplete(String result);  
}  

class Task {  
 private Callback callback;  

 public Task(Callback callback) {  
 this.callback = callback;  
 }  

 public void execute() {  
 // Симулюємо завдання, що займає час  
 new Thread(() -> {  
 try {  
 Thread.sleep(2000);  
 callback.onComplete("Завдання успішно завершено!");  
 } catch (InterruptedException e) {  
 e.printStackTrace();  
 }  
 }).start();  
 }  
}  

public class Main {  
 public static void main(String[] args) {  
 Task task = new Task(result -> System.out.println(result));  
 task.execute();  
 }  
}

У цьому прикладі клас Task приймає об'єкт Callback і викликає його метод onComplete після завершення завдання.
Це базова реалізація шаблону зворотного виклику.

1.2 Чому використовувати зворотні виклики?

Зворотні виклики дозволяють:

• Асинхронне виконання: Виконувати завдання у фоновому режимі без блокування головного потоку.
• Розв'язування зв'язків: Окремо обробляти логіку завдання та обробку результату, що робить код більш модульним.
• Гнучкість: Легко змінювати поведінку коду, надаючи різні реалізації зворотних викликів.

2. Техніки реалізації зворотних викликів

Є кілька способів реалізувати зворотні виклики в Java. Ось найпоширеніші техніки:

2.1 Використання інтерфейсів

Традиційний спосіб реалізації зворотних викликів — це використання інтерфейсів.
Цей підхід передбачає визначення інтерфейсу з методом зворотного виклику та реалізацію цього інтерфейсу у викликаючому класі.

Приклад:

interface DataCallback {  
 void onDataReceived(String data);  
}  

class DataFetcher {  
 private DataCallback callback;  

 public DataFetcher(DataCallback callback) {  
 this.callback = callback;  
 }  

 public void fetchData() {  
 // Симулюємо отримання даних  
 new Thread(() -> {  
 try {  
 Thread.sleep(3000);  
 callback.onDataReceived("Дані отримано!");  
 } catch (InterruptedException e) {  
 e.printStackTrace();  
 }  
 }).start();  
 }  
}  

public class App {  
 public static void main(String[] args) {  
 DataFetcher fetcher = new DataFetcher(data -> System.out.println(data));  
 fetcher.fetchData();  
 }  
}

Тут DataCallback — це інтерфейс з методом onDataReceived, який реалізується за допомогою лямбда-виразу в класі App.
Ця техніка сприяє гнучкості та розділенню відповідальностей.

2.2 Використання лямбда-виразів

З появою Java 8 лямбда-вирази стали більш компактним способом реалізації зворотних викликів.
Лямбда-вирази спрощують синтаксис, роблячи код більш читабельним і легким для обслуговування.

Приклад:

@FunctionalInterface  
interface ResultCallback {  
 void onResult(int result);  
}  

class Calculator {  
 public void calculate(int a, int b, ResultCallback callback) {  
 new Thread(() -> {  
 try {  
 Thread.sleep(1000);  
 int result = a + b;  
 callback.onResult(result);  
 } catch (InterruptedException e) {  
 e.printStackTrace();  
 }  
 }).start();  
 }  
}  

public class MainApp {  
 public static void main(String[] args) {  
 Calculator calculator = new Calculator();  
 calculator.calculate(5, 10, result -> System.out.println("Результат: " + result));  
 }  
}

У цьому прикладі інтерфейс ResultCallback позначений анотацією @FunctionalInterface, що дозволяє використовувати лямбда-вираз для його реалізації.
Цей підхід зменшує кількість шаблонного коду та покращує читабельність.

2.3 Використання анонімних класів

Анонімні класи надають ще один спосіб реалізації зворотних викликів, що особливо корисно, коли клас використовується лише один раз і не потребує повторного використання в інших місцях.

Приклад:

abstract class MessageProcessor {  
 abstract void processMessage(String message);  
}  

class MessageHandler {  
 public void process(String message, MessageProcessor processor) {  
 processor.processMessage(message);  
 }  
}  

public class Test {  
 public static void main(String[] args) {  
 MessageHandler handler = new MessageHandler();  
 handler.process("Hello, world!", new MessageProcessor() {  
 @Override  
 void processMessage(String message) {  
 System.out.println("Обробка: " + message);  
 }  
 });  
 }  
}

Тут для надання реалізації MessageProcessor безпосередньо в методі process використовується анонімний клас.
Цей підхід корисний для швидких, одноразових реалізацій.

3. Висновок

Зворотні виклики (callbacks) є потужною функцією в Java, яка дозволяє виконувати асинхронні операції та сприяє створенню чистого, модульного дизайну коду. Незалежно від того, чи використовуються інтерфейси, лямбда-вирази чи анонімні класи, кожна техніка має свої унікальні переваги, що підходять для різних сценаріїв. Розуміючи ці методи, ви можете ефективно обробляти асинхронні завдання та покращувати структуру своїх Java додатків.

Не соромтеся залишати коментарі нижче, якщо у вас є питання або потрібне додаткове пояснення щодо реалізації зворотних викликів в Java!

Читати далі на : Techniques for Implementing Callbacks in Java: Code Examples and Results

Перекладено з: Techniques for Implementing Callbacks in Java: Code Examples and Results