Від університетського кодування до професійної розробки: 6 місяців як frontend-розробник - javascript.org.ua

Початок моєї кар'єри як професійного frontend-розробника став справжнім відкриттям. Після роботи над університетськими проєктами та онлайн-уроками, я швидко зрозумів, що реальний процес розробки програмного забезпечення сильно відрізняється.

В університеті часто мета полягає лише в тому, щоб змусити все працювати — не важливо, чи є код безладним, неоптимізованим чи важким для підтримки. Але в професійному середовищі очікування змінюються. Ти повинен враховувати масштабованість, продуктивність, співпрацю та підтримуваність з самого початку.

У цьому блозі я поділюсь своїми найбільшими уроками за останні шість місяців і головними відмінностями, які я помітив між програмуванням на рівні університету та роботою над реальними додатками. Якщо ти початківець або переходиш до професійної розробки frontend, це може дати тобі старт! 🚀

1️⃣ Структура додатку: планування перед програмуванням

Університетські проєкти проти професійних проєктів

В університетських проєктах ми зазвичай структуруємо наш додаток на ходу. Ми створюємо файли та папки за необхідністю, без особливих роздумів. Це призводить до неорганізованого коду, який стає важким для орієнтації, коли проєкт зростає.

Але в професійному середовищі структура додатку ретельно планується до початку розробки. Це не означає, що немає гнучкості — зміни відбуваються — але наявність чітко визначеної структури дозволяє тримати проєкт:

✅ Масштабованим — може рости без хаосу.

✅ Легким у підтримці — інші розробники легко зрозуміють його.

✅ Повторно використовуваним — код можна ефективно перепрофілювати.

🔹 Типова структура проєкту на React у реальному світі

Університетський проєкт:

/src  
 ├── components/  
 │ ├── App.js  
 ├── index.js

Професійний проєкт:

/src  
 ├── components/ # Повторно використовувані UI компоненти (кнопки, модальні вікна тощо)  
 │ ├── Header.js  
 │ ├── Sidebar.js  
 ├── pages/ # Кожна сторінка додатку  
 │ ├── Home.js  
 │ ├── Profile.js  
 ├── hooks/ # Користувацькі хуки React  
 ├── utils/ # Допоміжні функції  
 ├── services/ # Виклики API та отримання даних  
 ├── styles/ # Глобальні стилі  
 ├── App.js  
 ├── index.js

✅ Чому це краще?

Логіка відокремлена від UI компонентів.
Легше співпрацювати в командах.
Допомагає в налагодженні, оскільки файли логічно згруповані.

Основний висновок: Плануй свою структуру перед програмуванням — це заощадить тобі безліч годин пізніше!

2️⃣ Написання чистого та підтримуваного коду

Університет: “Якщо працює — значить добре.”

Професійний світ: “Якщо працює, але не чисто, це технічний борг.”

Безладний код створює проблеми на довгий термін. Професійні розробники зосереджуються на написанні коду, який легко читати, повторно використовувати та підтримувати.

Поганий код vs. Добрий код

❌ Код університетського рівня:

function getUserData(id) {  
 return fetch(`https://api.example.com/user/${id}`)  
 .then(res => res.json())  
 .then(data => console.log(data));  
}

✅ Професійний код (з обробкою помилок і можливістю повторного використання):

const fetchUserData = async (userId) => {  
 try {  
 const response = await fetch(`https://api.example.com/user/${userId}`);  
 if (!response.ok) throw new Error("Не вдалося отримати дані користувача");  
 return await response.json();  
 } catch (error) {  
 console.error("Помилка при отриманні даних користувача:", error);  
 }  
};

Чому друга версія краща?

✔ Коректно обробляє помилки — уникає збоїв додатку.

✔ Використовує async/await — сучасний, більш читабельний синтаксис.

✔ Повторно використовувана функція — може бути використана в багатьох місцях.

💡 Корисна порада: Якщо твій код потребує коментарів для розуміння, це може означати, що він недостатньо зрозумілий.
Стреміться до зрозумілих імен змінних та логічної структури замість надмірних коментарів.

3️⃣ Git та версійний контроль: більше ніяких копій і папок

Як студенти університетів управляють кодом:

❌ Копіювання файлів у кілька папок (project_v1, project_final, project_final_final).

Як професіонали управляють кодом:

✅ Використовують Git та GitHub/GitLab/Bitbucket для версійного контролю.

На реальній роботі ви працюватимете в функціональних гілках (feature branches), регулярно пушити код і співпрацювати через pull запити (PRs).

Основний Git Workflow, який ви повинні знати

# Клонування проєкту  
git clone

# Створення нової гілки  
git checkout -b feature/new-feature# Додавання змін і коміт  
git add .  
git commit -m "feat: added new button component"# Пуш на віддалений репозиторій  
git push origin feature/new-feature# Відкриття pull request на GitHub

✅ Корисна порада: Завжди пишіть змістовні повідомлення до комітів!

🚫 Погано: "fixed stuff"

✅ Добре: "fix: resolve button alignment issue on mobile"

4️⃣ Оптимізація продуктивності: малі зміни, великий ефект

У YouTube-уроках рідко обговорюється продуктивність. Але в реальних додатках продуктивність має значення, оскільки вона впливає на:

🔹 Час завантаження сторінки

🔹 Рейтинги SEO

🔹 Досвід користувача

Поширені помилки продуктивності та їх виправлення

❌ Неоптимізовані API виклики (багато непотрібних запитів)

const [userData, setUserData] = useState(null);  
useEffect(() => {  
 fetch(`https://api.example.com/user/1`)  
 .then(res => res.json())  
 .then(data => setUserData(data));  
}, []);

✅ Кращий підхід (використання стратегії кешування)

const fetchUserData = async (userId) => {  
 if (sessionStorage.getItem(userId)) {  
 return JSON.parse(sessionStorage.getItem(userId));  
 }  
 const response = await fetch(`https://api.example.com/user/${userId}`);  
 const data = await response.json();  
 sessionStorage.setItem(userId, JSON.stringify(data));  
 return data;  
};

💡 Основний висновок: Одержуйте дані лише коли це необхідно! Використовуйте кешування, лінивий завантаження і інструменти управління станом (як Redux/Zustand) для оптимізації.

5️⃣ Безпека та доступність: не підлягає обговоренню в реальному світі

🚫 Помилка в університетських проєктах: Хардкодинг API ключів у JavaScript файлах.

✅ Професійний підхід: Зберігання секретів у змінних середовища (.env файли).

🚫 Помилка: Ігнорування доступності (`` без міток, поганий контраст).

✅ Професійний підхід: Забезпечення хорошої клавіатурної навігації, правильного контрасту кольорів і ARIA міток для екранних читалок.

💡 Чи знали ви? Багато компаній можуть бути оштрафовані за невиконання стандартів доступності (a11y)!

🔍 Заключні думки: найбільші уроки за мої перші 6 місяців

Перехід від студентського кодування до професійної розробки може бути складним, але також надзвичайно корисним. Ось мої найбільші висновки:

✔ Плануйте структуру вашого додатку перед тим, як почати програмувати.

✔ Пишіть чистий, зрозумілий і підтримуваний код.

✔ Освойте Git та процеси співпраці.

✔ Зосередьтесь на продуктивності та оптимізації.

✔ Безпека та доступність такі ж важливі, як і функціональність.

✔ Ніколи не припиняйте вчитися — кожен день у розробці приносить новий виклик! 🚀

Який ваш найбільший урок, коли ви перейшли від студентського кодування до професійної розробки? Давайте обговоримо в коментарях!👇

Буду радий почути ваші думки! 🚀

Перекладено з: From College Coding to Professional Development: 6 Months as a Frontend Developer